Молитва за новопреставленого: що читати в перші сорок днів

Svichka.org · Оновлено 2026-11-07 · 8 хв читання

Коли в домі померла людина, рідні зазвичай не знають, за що братися: документи, похорон, гості, а ще треба щось читати — але що саме, ніхто не пам'ятає. Нижче порядок молитви за новопреставленого: від першої свічки в день смерті до сорокового дня. Без метушні, просто по кроках.

У статті: Хто такий новопреставлений · Перші дні · Текст молитви · 9-й і 40-й день · Записка, сорокоуст, панахида · Складні випадки

Кого Церква називає новопреставленим

Новопреставлений — це людина, яка померла недавно, і за яку моляться як за щойно народжену до вічності. Так її називають у записці та в молитві, доки не минуло сорок днів. Після цього кажуть просто «померлий» або «спочилий». У слові «новопреставлений» немає нічого книжкового: воно означає, що людина щойно перейшла з одного стану в інший, і Церква ставиться до неї не як до минулого, а як до того, хто зараз найбільше потребує підтримки.

Практично це виглядає так: у записці «за упокій» пишуть ім'я в родовому відмінку — «раби Божої Марії», «раба Божого Івана». Якщо людина померла цього тижня, додавати «новопреставлений» не обов'язково, але багато хто пише — це не помилка і не порушення.

Перші три дні: що читають і хто читає

Традиція проста: поки людина ще в домі, над нею читають Псалтир. Не обов'язково вголос і не обов'язково священнику — це можуть робити рідні, по черзі, хто скільки витримає. Якщо Псалтиря в домі немає, читають «Отче наш», «Богородице Діво, радуйся» і коротку молитву своїми словами. Головне — не кількість сторінок, а те, що в домі в ці дні звучить молитва, а не тільки розмови про похорон.

Поруч із тілом ставлять свічку. Вона горить не як обряд «щоб так було», а як знак, що людина не одна. Якщо ви не встигли нічого зробити і здається, що все пропущено — нічого не пропущено: у храмі можна прийти в будь-який день і подати записку, замовити панахиду або сорокоуст.

Що варто зробити в перші дні, крім молитви:

• домовитися з храмом про відспівування (воно може бути в храмі або в домі — залежно від традиції парафії);
• подати записку «за упокій» на найближчу літургію;
• замовити сорокоуст — сорок літургій поспіль, це найпоширеніша форма поминання в перший період;
• записати імена тих, кого треба пом'янути, щоб не згадувати навмання за столом;
• не залишати старших самих у домі, де все нагадує про померлого — це не про забобони, а про звичайну людську витримку.

Молитва за новопреставленого — текст

Нижче молитва, яку читають удома. Вона давня, її знають у різних перекладах, тому слова можуть трохи відрізнятися від вашого молитовника — це нормально. Читають стоячи, повільно, називаючи ім'я.

Після цієї молитви додають «Вічная пам'ять» — коротке спільне поминання, яке співають і в храмі, і вдома. Якщо слів не вистачає, можна сказати зовсім коротко: «Господи, прийми його (її) і прости йому (їй) все». Це справжня молитва, а не «спрощена версія».

Дев'ятий і сороковий день: що змінюється

Дев'ятий день — це перше поминання після похорону, коли родина знову збирається. У храмі замовляють панахиду, удома читають ту саму молитву, накривають стіл, згадують людину. Сороковий день — межа першого періоду: за традицією, саме до сорокового дня душа проходить шлях, і поминання цього дня вважають найважливішим. На сороковий день замовляють літургію, панахиду, читають вдома, роздають милостиню.

Побутова деталь, яку часто забувають: на 9-й і 40-й день у храмі потрібні записки з іменами, а не «просто прийти». Подають їх на літургію вранці, а панахиду служать після літургії. Якщо ви приїхали до храму вже після обіду і не встигли — не біда: панахиду можна замовити на інший день, а вдома пом'янути того ж вечора.

Дні між 9-м і 40-м нічим не «заповнюються обов'язково». Але якщо є сили, добре читати Псалтир далі — хоча б по одній кафізмі на день, і подавати записку на недільну літургію.

Записка, сорокоуст і панахида — три різні речі

Їх постійно плутають, а між ними велика різниця:

• Записка «за упокій» — разове поминання на одній літургії. Подається на конкретний день.
• Сорокоуст — те саме ім'я на літургії сорок днів поспіль. Замовляють у перший період після смерті або в річницю.
• Панахида — окреме богослужіння, яке служать за померлими: у день смерті, на 9-й, 40-й день, у річницю, а також у поминальні суботи.

Тобто записка — це один день, сорокоуст — сорок днів молитви, панахида — окрема служба. Найповніше — коли є і те, і те, і третє: сорокоуст тягне молитву через усі сорок днів, а панахида збирає родину в ключові дати.

Складні випадки, про які соромно запитувати

Людина не хрещена. На літургії Церква молиться за хрещених. За некрещеного вдома моляться своїми словами і дають милостиню — це не «менша молитва», просто інша форма. Заказати за некрещеного літургійне поминання в храмі не приймуть, і не треба наполягати.

Людина була далеко від церкви. Це не причина не молитися. Ніхто з рідних не знає останньої години людини і того, що відбувалося в її серці. Молитися можна і треба.

Смерть була самогубством. Це найважче питання, і тут не місце для гучних висновків. Церковне правило обмежує літургійне поминання, але не забороняє рідним молитися вдома і приватним чином — з благословення священника, яке краще взяти особисто. Якщо ви не знаєте, як почати розмову зі священником, скажіть прямо: «У мене така ситуація, що мені робити?» — це нормальне запитання, на нього є відповідь.

Померла дитина. Тут молитва найпростіша і найкоротша: «Господи, прийми мою дитину». Жодних довгих правил не потрібно.

Як молитися, коли слів немає

У перші дні молитва часто не йде: людина стоїть перед іконою і не може згадати жодного слова. Це не означає, що вона не молиться. Кілька речей, які допомагають:

• п'ять хвилин у той самий час — вранці або ввечері, без телефону;
• одна свічка і одне ім'я вголос;
• молитва не про «успіх» померлого, а про прощення і спокій;
• якщо сльози заважають — молитися коротко, але щодня.

І ще одна річ, яку рідні часто ігнорують: поминання — це не тільки молитва. Це ще й допомога живим: принести продукти сусідові, допомогти комусь із документами, дати гроші тому, кому потрібно. Милостиня за померлого — давня і цілком практична форма пам'яті.

Що запитати в храмі, коли не знаєш, з чого почати

Перший похід до храму після смерті майже завжди незручний: людина стоїть у дверях і не знає, до кого підійти. Найпростіший шлях — свічковий ящик або черговий працівник: там підкажуть, куди йти й що подавати. Формулювати можна без підготовки, коротко: «У мене помер тато, що мені замовити?» — цього достатньо, далі все скажуть.

Варто уточнити три речі: коли найближча літургія, чи можна подати записку зараз і чи приймають замовлення на сорокоуст. Якщо священник зайнятий — не стійте над ним; підійдіть після служби. У великих храмах є черговий священник, у маленьких — краще запитати, коли він буває.

І ще: не соромтеся перепитувати. «А як правильно?» — нормальне запитання в храмі, де щодня бувають люди, які вперше зіткнулися з похороном. Ніхто не чекає від вас, що ви знатимете порядок заздалегідь.

Часті запитання

Що читати за новопреставленого в перший день?

У перший день над померлим читають Псалтир, а якщо його немає під рукою — «Отче наш», «Богородице Діво, радуйся» і коротку молитву за спочилого своїми словами. Поруч ставлять свічку. Головне — молитися, а не дотримати точний набір текстів.

Скільки днів людина вважається новопреставленою?

До сорокового дня після смерті. У записці та молитві ім'я супроводжують словом «новопреставлений», а після сорока днів кажуть просто «спочилий».

Чи можна молитися за новопреставленого вдома, без священника?

Так. Домашня молитва за померлого — нормальна практика, для неї не потрібен священник. Священника запрошують на відспівування та панахиду, але молитися рідні можуть і самі.

Що важливіше — сорокоуст чи панахида?

Це різні речі, і одне не замінює іншого. Сорокоуст — сорок літургій поспіль, панахида — окрема служба в конкретний день. Найкраще замовити і сорокоуст, і панахиду на 9-й та 40-й день.

Чи можна подати записку за некрещеного?

Літургійне поминання в храмі — тільки за хрещених. За некрещеного моляться вдома своїми словами і дають милостиню. Це не заборона молитви, а різниця між формами поминання.

Що робити на сороковий день?

Замовити літургію і панахиду, подати записку з іменем, помолитися вдома, зібрати рідних за столом і роздати милостиню. Сороковий день вважають завершенням першого періоду поминання.

Чи потрібно щось ставити на стіл для померлого?

Ні. Залишати чарку, хліб або «місце за столом» — міський звичай, не церковна традиція. Поминання — це молитва, милостиня і спільна трапеза живих, а не символічна порція для померлого.

Куди далі

Сорокоуст і панахида: що це і коли замовляти · Акафіст за упокій: текст і як читати · Молитви за упокій · Поставити свічку за упокій